Прививка бцж в запорожье айболит бцж
В ЦТА мы не ставим вакцину БЦЖ. И мы не ставим прививки новорожденным (первые полгода жизни) – почему? Публикуем отрывок из книги автора наших лекций по вакцинации, педиатра высшей категории Юлии Викторовны Андронниковой “Вакцинация. Техника безопасности” (приобрести книгу можно в филиалах нашего Центра):
“Туберкулез и вакцина БЦЖ — это особая часть в Российском национальном календаре, которая вызывает больше всего споров. Обычно мы считаем, что если в данный момент какое-то заболевание не регистрируется, то и вакцинацию можно временно отложить. С туберкулезом, к сожалению, ситуация другая. Туберкулез в России есть и меньше его в ближайшее время не будет, потому что для туберкулеза очень важно социальное состояние страны, материальное благосостояние, и на сегодняшний день никаких серьезных улучшений для большей части населения страны в этом направлении не видно. Поэтому уровень заболеваемости туберкулезом не снижается. Не могу сказать, что он очень высокий. Если мы возьмем Москву, Петербург или другие крупные города, здесь наблюдается не очень высокий уровень заболеваемости, особенно, детским туберкулезом. Детский туберкулез в Москве по показателям близок к Европейским. Но, к сожалению, это характерно не для всей России, есть регионы очень неблагополучные, и в некоторых заболеваемость примерно такая же, как и в Африке. И если брать среднюю заболеваемость по стране, то, к сожалению, мы еще очень далеки от совершенства. Туберкулез есть и меньше его в ближайшее время не будет.
Однако нельзя просто сказать: есть туберкулез, и, давайте вакцинируйтесь. Потому что туберкулез очень сложное заболевание. Даже у больного туберкулезом нет выраженного иммунитета, то есть выздоровев через какое-то время (иногда лечение идет год и более), человек может заболеть очень быстро, потому что длительного иммунитета при туберкулезе не формируется. То же самое происходит с вакциной: мы не можем сформировать хороший стойкий активный иммунитет на фоне вакцинации. Тем более, что вакцинация проводится не бактерией туберкулеза человека, а близкородственным штаммом бактерии бычьего туберкулеза.
Немного истории
Вакцина создана очень давно — через несколько лет мы будем отмечать столетие создании вакцины БЦЖ. И ВОЗ лет 5-7 назад признала ее неэффективность при обычных формах туберкулеза, то есть от легочных форм данная вакцина не защищает.
Единственная существующая вакцина против туберкулеза (ТБ), Бацилла Кальметта-Герена (БЦЖ), созданная в 1921 году, имеет неустойчивую защитную эффективность. ВОЗ рекомендует вакцинировать неинфицированных ВИЧ детей БЦЖ, так как она обеспечивает защиту от тяжелых внелегочных форм детского ТБ (1). Однако БЦЖ не обеспечивает надежной защиты от легочного ТБ, на который приходится основное бремя болезни в мире. Безопасная, эффективная и доступная по стоимости вакцина против ТБ могла бы стать значительным достижением в борьбе с этой болезнью.
Вакцина живая, она содержит огромное количество микробных клеток. Есть вакцина БЦЖ, есть также вакцина БЦЖ М. Вакцина БЦЖ М отличается только тем, что содержит в 2 раза меньше микробных клеток, но все равно это живые микробные клетки. Теоретически считается, что она защищает от тяжелых форм туберкулеза, которые, к счастью, случаются не так часто.
Существуют исследования, которые показали, что если у ребенка есть предрасположенность к этой тяжелой форме, то, он может дать эту тяжелую форму и на саму вакцину. Здесь такой парадокс: вакцина живая, может вызывать заболевание, которое не будет туберкулезом, это заболевание будет БЦЖитом (заболевание, вызванное вакциной БЦЖ), но которое будет протекать так же тяжело, как и заболевание туберкулезом.
И представьте себе, что новорожденному ребенку мы вводим огромное количество живых микробронных клеток серьезного заболевания. И здесь может не только возникнуть осложнение на эту вакцину (слава Богу, не так часто это бывает, я бы сказала даже – это бывает крайне редко), мы вмешиваемся в формирование иммунитета, в формирование микрофлоры ребенка. И если мы говорим, что ребенок должен, особенно в первые 28 дней жизни, в период новорожденности, встретиться с окружающей средой, научиться с этой средой сосуществовать, научить свой организм с чем-то бороться, то здесь мы, конечно, очень ему мешаем. Потому что вводим чужеродные микробные клетки в огромном количестве, и иммунная система ребенка направлена на то, чтобы бороться с этими бактериями, а не с теми, с которыми мы встречаемся. Поэтому опасность этой вакцины и ее бесполезность лично для меня ставит ее в состояние ненужности. Чего нельзя сказать про большинство медицинских работников нашей страны – если вы в роддоме будете отказываться от вакцины БЦЖ, будет большой прессинг. На вас будет направлено большое количество эмоций, если не в роддоме, то на участке. Вакцина единственная, никаких альтернатив нет, она обязательно входит в отчеты. То есть, если на участке есть ребенок без БЦЖ – это очень большой минус доктору, который ведет данный участок.
Но еще раз повторюсь: эти вещи отчетные, социальные, они не должны влиять на наше мировоззрение, мы выбираем путь здоровья для ребенка, и в данном случае вакцина БЦЖ не является тем фактором, который принесет здоровье ребенку – это будет только минус здоровью, минус формированию иммунитета. А в первый год жизни могут встречаться и другие инфекции. Поэтому я не рекомендую делать вакцину БЦЖ новорожденному ребенку – нужно дать возможность этому иммунитету прийти в более-менее приличное состояние.
Не страшно ли отказаться от вакцинации новорождённых в условиях ухудшающейся эпидемиологической обстановки по туберкулёзу? Не только не страшно, но и необходимо!
- Во-первых , вакцинация БЦЖ никогда не предупреждала и не может предупредить инфицирования МБТ ребенка, если он оказался в контакте с больным туберкулёзом.
- Во-вторых , без соответствующей диагностики состояния иммунной системы, с помощью БЦЖ мы разносим туберкулёз и накапливаем его в поколениях среди восприимчивых к МБТ людей, которые далеко не все находятся в неблагополучных социальных условиях.
- В-третьих , все дети раннего возраста, независимо от факта вакцинации, если они восприимчивы к туберкулёзу и инфицированы в роддоме, обязательно заболеют туберкулёзом — при отсутствии своевременной диагностики и лечения. Примеров самоизлечения от туберкулёза в этом возрасте нет. Самоизлечение возможно, однако, лишь у детей старше 3-х лет.
- В-четвёртых , показатель инфицирования МБТ к двум годам остаётся на уровне 0,005 — 0,01 %, т. е. 10:100 000. Всех этих детей возможно излечить, если диагностика проведена своевременно, а лечение — со всей тщательностью и долговременным наблюдением.
- В-пятых , без БЦЖ в роддомах дети раннего возраста будут расти здоровыми! Отсюда, в том числе, массовое приобретение синдромов иммунодефицитного состояния (СПИДа), если не изначально, то активно приобретаемое как причинно-следственное развитие после БЦЖ, а также развитие других многочисленных симптомов общей патологии.
МБТ давно являются существенным фактором естественного отбора и встреча с ними (инфицирование человека) запрограммирована. Запрограммирована и ответная защитная реакция, прежде всего, со стороны лимфатической системы. Но если такая встреча произойдёт в виде вакцинации БЦЖ в период новорождённости, то можно ожидать нежелательных и очень тяжёлых последствий со стороны лимфатического аппарата — вплоть до лейкемоидных реакций и даже лейкозных
Письмо фтизиатра В.П.Сухановского. Национальный комитет по биоэтике РАН.
Страны, которые отказались от БЦЖ.
Первой отказалась Америка. Еще в 1964 году, при проведении исследования вакцинации, была выявлена ее малоэффективность. Но при этом обнаружено, что при вакцинации БЦЖ очень сильно затрудняется диагностика. И с середины 60-х годов они отказались от вакцинации. Это очень правильная позиция: для борьбы с туберкулезом, со смертностью от туберкулеза нам важна именно диагностика. Чем раньше проведена диагностика, чем качественнее она проведена, тем лучше для ребенка и для нас с вами. Американцы поняли, что введение живой вакцины БЦЖ в организм приводит к тому, что в течение первых трех лет туберкулиновыми пробами (которые у нас тоже существуют) они не могут определить, здоров ребенок, или он инфицирован, или это поствакцинальная аллергия (поствакцинальная реакция на введение вакцины БЦЖ). И действительно, если мы в течение первых двух-трех лет жизни у ребенка, который получил прививку БЦЖ в новорожденном периоде, проводим диагностику реакцией Манту — реакция, как правило, положительная. И невозможно понять, почему она положительная: то ли, потому что ребенок был привит, то ли потому, что он уже где-то встретился с инфекцией, и он инфицирован. Поэтому отсутствие БЦЖ, но обязательная диагностика, привели к тому, что американцы еще в 60-х годах очень успешно начали бороться с этой инфекцией.
Диагностика Туберкулеза. Но при моем негативном отношении к вакцинации БЦЖ, я бы советовала не забывать о диагностике. К сожалению, у родителей это идет параллельно: нет БЦЖ – нет реакции Манту. А это не так, потому что диагностика все-таки нужна.
На сегодняшний день диагностика туберкулеза представлена двумя вариантами:
- инвитро (в пробирке);
- инвиво (в организме).
В организме (проба, которая делается ребенку):
- проба манту;
- диаскинтест.
Реакция Манту устаревшая, очень часто дает ложноположительные реакции (иногда более чем у 30% обследуемых). И конечно, когда выявляется положительная реакция, родителям приходится вести ребенка в тубдиспансер, иногда даже получать профилактическую терапию препаратами, что не очень хорошо, потому что сейчас развиваются формы туберкулеза, обладающие устойчивостью и мультиустойчивостью к обычным препаратам, которые используются для лечения болезни. Реакция Манту на территории нашей страны остается основной.
Где-то 10-12 лет назад появился диаскинтест. Были проведены серьезные исследования, которые затрагивали очень большие регионы (например, в Татарстане проводилось большое исследование эффективности и безопасности диаскинтеста). Эти исследования показали, что тест очень эффективен, максимально безопасен и очень специфичен. Этот тест выявляет именно заболевших детей. Латентное заболевание или уже развернутое заболевание — диаскинтест очень чувствительный, очень специфичный. Поэтому на сегодняшний день он предпочтителен. С возраста 7 лет он рекомендован как основной тест. До 7 лет дети отбираются на вторичную вакцинацию БЦЖ которая проводится в 7лет , тем детям у которых в течение 2 лет были отрицательные реакции Манту. И сегодня, к сожалению, другого критерия нет. Поэтому детям до 7 лет в поликлиниках или детских садах рекомендуется реакция Манту.
Но есть диаскинтест — он чистый, специфичный, без побочных явлений, вы имеете право его поставить, и он абсолютно доказателен с любого возраста, даже у новорожденных. Повторюсь, не забывайте о том, что есть у вашего ребенка БЦЖ, или у него ее нет — мы живем в мире, где туберкулез есть, и от заболевания не застрахован никто — ни человек привитый, ни человек, у которого много денег. Ежегодно делается какой-то туберкулиновый тест детям. Обязательно рекомендую его, если вдруг что-то произошло, ребенок стал плохо есть, худеть (ребенок в принципе худеть не должен, он может вытягиваться и казаться более стройным, но терять в весе ребенок не должен), у него множественные увеличенные лимфоузлы, выраженная потливость, он встает утром мокрый (мокрая даже простыня) — это симптоматика интоксикации, не обязательно это туберкулез, но это симптоматика процесса, который вызывает интоксикацию в организме, и первое, что легко исключить — это туберкулез. Поэтому мы можем в данном случае сделать диаскинтест, чтобы хотя бы в этом направлении быть совершенно спокойными.
Кроме диагностики в организме – инвиво, существует диагностика инвитро. Это квантифированный тест и тест Т-Спот. Эти два теста достаточно специфичны, очень достоверны, признаны золотым стандартом диагностики туберкулеза, их единственное “но” – высокая цена. И еще не всегда в России доступны реактивы. Одно время у нас был квантифированный тест в легком доступе, сейчас Т-Спот есть, квантифированного нет. Тесты очень достоверны, могут использоваться в том случае, когда стоит задуматься, нет ли у нас туберкулеза (мало ли был какой-то контакт, есть клинические симптомы)”.
Источник
Цены на аналоги Вакцина для профилактики туберкулеза (БЦЖ)
Все аналоги
Вакцина для профилактики туберкулеза (БЦЖ) инструкция
Інструкція
про застосування
медичного імунобіологічного препарату
Вакцина для профілактики туберкульозу (БЦЖ)
Загальна характеристика
Міжнародна непатентована назва: Tuberculosis, live attenuated vaccine BCG.
Основні фізико-хімічні властивості: Вакцина являє собою живі мікобактерії штаму BCG-1, ліофілізовані в 1,5 % розчині глутамату натрію. Пориста маса, порошкоподібна або у вигляді тонкої ажурної таблетки білого або кремового кольору. Гігроскопічна.
Склад
Діючі речовини: Mycobacterium bovis BCG (БЦЖ-1)- 0,5 мг (БЦЖ 10 доз) або 1 мг (БЦЖ 20 доз) в одній ампулі.
Допоміжні речовини: глутамат натрію 1,5 % – 3±0,02 мг.
Щеплювальна доза містить 0,05 мг мікробних клітин БЦЖ в 0,1 мл розчиннику.
Форма випуску
Ліофілізат для суспензії для внутрішньошкірного введення в комплекті з розчинником.
Код за ATCL03AX 03.
Імунологічні та біологічні властивості
Живі мікобактерії штаму БЦЖ-1, розмножуючись в організмі щепленого, сприяють розвитку тривалого імунітету до туберкульозу.
Показання до застосування
Активна специфічна профілактика туберкульозу.
Спосіб застосування і дози
Вакцину БЦЖ застосовують внутрішньошкірно в дозі 0,05 мг в 0,1 мл розчинника, що додається (розчин натрію хлориду 0,9% для ін’єкцій).
Щеплення проводиться здоровим новонародженим дітям на 3-7 день життя. Дітей, які не були щеплені у період новонародженості за медичними протипоказами, вакцинують після їх одужання вакциною БЦЖ-М. Дітям у віці 2 місяці і старше попередньо проводять пробу Манту з 2 ТО очищеного туберкуліну в стандартному розведенні і вакцинують тільки туберкулінонегативних.
Ревакцинації підлягають діти у віці 7 і 14 років, які мають негативну реакцію на пробу Манту з 2 ТО. Реакція Манту вважається негативною при відсутності інфільтрату, гіперемії або при наявності уколочної реакції (1 мм). Інфіковані мікобактеріями туберкульозу діти, які мають негативну реакцію на пробу Манту, ревакцинації не підлягають. Інтервал між постановкою проби Манту і щепленням повинен бути не менше 3 днів і не більше 2 тижнів.
Щеплення повинен проводити спеціально навчений медичний персонал (який мас відповідний сертифікат) пологових будинків (відділень), відділення виходжування недоношених, дитячих поліклінік або фельдшерсько-акушерських пунктів. Вакцинацію новонароджених проводять у ранкові години у спеціально відведеній кімнаті (або в палаті спільного перебування матері та дитини) після огляду дітей педіатром. У поліклініках відбір дітей, які підлягають щепленню, проводить лікар з обов’язковою термометрією в день щеплення, обліком медичних протипоказань і даних анамнезу. При необхідності проводять консультацію з лікарями – фахівцями, дослідження крові і сечі. При проведенні ревакцинації слід дотримуватись усіх вищевказаних вимог. Для уникнення контамінації живими мікобактеріями БЦЖ неприпустимо поєднувати щеплення проти туберкульозу в один день із іншими парентеральними маніпуляціями. Відомості про проведене щеплення (вакцинації, ревакцинації) реєструють у відповідних облікових формах, де вказують дату щеплення, назву вакцини, І дозу, підприємство-виробника, серію і термін придатності препарату. Для вакцинації (ревакцинації) застосовують одноразові стерильні туберкулінові шприци місткістю 1,0 мл з топкими короткими голками з коротким зрізом для внутрішньошкірного введення. Для внесення в ампулу з вакциною розчинника використовують одноразовий стерильний шприц місткістю 2 мл з довгою голкою. Забороняється застосовувати шприци та голки з закінченим терміном придатності, а також інсулінові шприци. Забороняється проводити щеплення безголковим ін’єктором. Після кожної ін’єкції шприц із голкою та ватні тампони замочують у дезинфікуючому розчині (5% розчин хлораміну або 3% розчин перекису водню), а потім централізовано знищують. Забороняється застосування з іншою метою інструментів, призначених для проведення щеплень проти туберкульозу. Вакцину зберігають в холодильнику в кабінеті для щеплень. Особи, які не мають відношення до вакцинації БЦЖ, у приміщення, де проводять щеплення (пологовий будинок) і в щеплювальний кабінет (поліклініка), в день щеплень не допускаються. У день вакцинації (ревакцинації) БЦЖ в кабінеті (кімнаті), де проводять щеплення, заборонено проводити інші профілактичні щеплення.
Вакцину розчиняють безпосередньо перед застосуванням стерильним 0,9% розчином натрію хлориду, що додається до ліофілізованої вакцини. Розчинник повинен бути прозорим, безбарвним і не мати сторонніх домішок. Шийку і головку ампули розчинника протирають спиртом. Вакцина запаяна під вакуумом, тому спочатку надпилюють ампулу і обережно, за допомогою пінцета, відламують місце запайки. Потім надпилюють і відламують шийку ампули, загорнувши надпилений кінець у стерильну марлеву серветку.
Для отримання дози 0,05 мг БЦЖ в 0,1 мл, в ампулу, що містить 20 доз вакцини, переносять стерильним шприцем 2 мл розчину натрію хлориду 0,9% для ін’єкцій, а в ампулу, що містить 10 доз вакцини – 1 мл розчину хлориду натрію 0,9% для ін’єкцій. Вакцина повинна повністю розчинитись протягом 1 хвилини. Припускається наявність пластівців, які повинні розчинитися після 3-4 разового перемішування за допомогою шприца (потрапляння повітря у шприц є неприпустимим). Розчинена вакцина повинна мати вигляд грубодисгіерсної суспензії білого кольору з сіруватим відтінком. При наявності в розведеному препараті крупних пластівців, які не розбиваються при 3-4 разовому перемішуванні за допомогою шприца, або осаду, цю ампулу з вакциною не використовуючи знешкоджують.
Розчинену вакцину необхідно оберігати від дії сонячного і денного світла ( наприклад, за допомогою циліндра з чорного паперу). Розведена вакцина придатна до застосування не більш ніж 1 годину після розведення при зберіганні її в асептичних умовах при температурі від 2 до 8°С. Обов’язковим є ведення протоколу із зазначенням часу розведення і знищення ампули з вакциною. Не використану вакцину знешкоджують кип’ятінням протягом 30 хвилин, автоклавуванням при 126°С протягом 30 хвилин або зануренням відкритих ампул в дезинфікуючий розчин (5% розчин хлораміну або 3% розчин перекису водню) на 60 хвилин.
Для одного щеплення стерильним шприцем набирають 0,2 мл (2 дози) розчиненої вакцини, потім випускають через голку в стерильний ватний тампон 0,1 мл вакцини для того, щоб витіснити повітря і підвести поршень і шприца під потрібне градуювання – 0,1 мл. Перед кожним набиранням вакцину потрібно обов’язково акуратно перемішувати за допомогою шприца 2-3 рази. Одним шприцем вакцина може бути введена тільки одній дитині. Вакцину БЦЖ вводять тільки внутрішньошкірно на межі верхньої і середньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча після попередньої обробки шкіри 70° розчином спирту. Голку вводять зрізом вгору в поверхневий шар натягнутої шкіри. Спочатку вводять незначну кількість вакцини, щоб переконатись у тому, що голка ввійшла точно внутрішньошкірно, а потім вводять всю дозу препарату (загалом 0,1 мл). При правильній техніці введення повинна утворитись папула білого кольору діаметром 7-9 мм, яка зникає зазвичай через 15-20 хвилин.
Реакція на введення
На місці внутрішньошкірного введення БЦЖ розвивається специфічна реакція у вигляді папули розміром 5-10 мм в діаметрі.
У новонароджених нормальна реакція на щеплення з’являється через 4-6 тижнів. Реакція піддається зворотньому розвитку протягом 2-3 місяців, іноді у більш тривалі терміни. Поступово розвивається місцева специфічна реакція у вигляді інфільтрату, папули, пустули, виразки, розміром до 10 мм в діаметрі.
Місце реакції потрібно оберігати від механічного подразнення, особливо під час водних процедур.
У 90-95% вакцинованих на місці щеплення повинен утворитися поверхневий рубчик до 10 мм в діаметрі.
Побічна дія
Ускладнення після вакцинації і ревакцинації зустрічаються рідко і зазвичай мають місцевий характер (лімфаденіти діаметром більш ніж 1 см, регіонарні , частіше підпахвові, іноді над- або підключичні, рідше підшкірні інфільтрати, холодні абсцеси, виразки, келоїди). Дуже рідко зустрічається персистуюча і дисемінована БІДЖ-інфекція без летального наслідку (вовчанка, остити та ін.), пост-БЦЖ синдром алергічного характеру, який виникає після щеплення (вузлувата еритема, кільцевидна гранульома, виспи та ін.), дуже рідко – генералізоване ураження БЦЖ при уродженому імунодефіциті. Ускладнення виникають у різні терміни після щеплення – від кількох тижнів до року і більше.
Протипоказання Вакцинація:
1. Недоношеність – вага тіла при народженні менше 2500 г.
2. Внутрішньоутробна гіпотрофія III – IV ступеню.
3. Гострі захворювання. Вакцинація відкладається до закінчення гострих проявів хвороби і загострення хронічних захворювань (внутрішньоутробна інфекція, гнійно-септичні захворювання, гемолітична хвороба новонароджених середньо-тяжкої і тяжкої форм, важкі ураження нервової :истеми з вираженою неврологічною симптоматикою, генералізовані ураження шкіри і т.п.).
4. Імунодефіциті стани (первинні), злоякісні захворювання крові та новоутворення.
При призначенні імунодепресантів і променевої терапії щеплення проводять за показаннями не раніше, ніж через 6 місяців після закінчення лікування.
5. Генералізована БЦЖ-інфекція, виявлена у інших дітей в родині.
6. ВІЛ-інфекція у матері новонародженого.
7. ВІЛ-інфекція у дитини.
Дітям, народженим від ВІЛ-інфікованих матерів щеплення проводять після зняття діагнозу ВІЛ-іифікування при негативній реакції на пробу Манту. Діти, що мають протипоказання до вакцинації вакциною БЦЖ, прищеплюються вакциною БЦЖ-М із дотриманням інструкції до цієї вакцини.
Ревакцинація:
1.Гострі інфекційні і неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань, у тому числі алергічних. Щеплення проводять через 1 місяць після одужання або настання ремісії.
2.Імунодефіцитні стани, злоякісні захворювання крові і новоутворення. При призначенні імунодепресантів і променевої терапії щеплення проводять за показаннями не раніше, ніж через 6 місяців після закінчення лікування та згідно з заключениям відповідних спеціалістів.
3. Хворі на туберкульоз, особи, що перенесли туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу.
4. Позитивна і сумнівна реакція Манту з 2 ТО ППД-Л.
5. Ускладнення на попереднє введення вакцини БЦЖ.
При контакті з інфекційними хворими у сім’ї, дитячій установі і т.п, щеплення проводять після закінчення карантину або строку максимальною інкубаційного періоду для даного захворювання.
Інші профілактичні щеплення можуть бути проведені з інтервалом ііс менше 1 місяця до, і після ревакцинації БЦЖ.
Особи, тимчасово звільнені від щеплень, повинні перебувати під спостереженням і на обліку, і мають бути щеплені після повного одужання або зняття протипоказань. У разі потреби їм слід проводити відповідні клініко-лабораторні дослідження.
Особливості застосування
У кімнаті для щеплень проводять зберігання вакцини у холодильнику і її розведення. Особи, які не мають відношення до вакцинації БЦЖ, в кімнату для проведення щеплень не допускаються.
Ампули з вакциною перед розкриттям ретельно переглядають.
Препарат не підлягає застосуванню:
– за відсутності етикетки на ампулі, або неправильному її заповненні; при – закінченні терміну придатності; за наявності тріщин і насічок на ампулі;
– при зміні фізичних властивостей препарату (зморщена таблетка, зміна кольору та ін.);
– за наявності сторонніх включень або таких, що не розбиваються при струшуванні в розведеному препараті.
Введення препарату під шкіру неприпустимо, оскільки при ньому може утворитись холодний абсцес.
Забороняється накладення пов’язки і обробка йодом і іншими дезинфікуючими розчинами місця введення препарату під час розвитку місцевої щеплювальної реакції: інфільтрату, папули, пустули, про що обов’язково треба попередити батьків дитини. Забороняється проведення щеплення вдома.
Після щеплення пацієнт знаходиться під наглядом лікаря не менш ніж 30 хвилин для спостереження щодо можливості виникнення алергічних реакцій.
Умови зберігання
Зберігати вакцину у недоступному для дітей місці при температурі від 0 до 8°С. Транспортувати при температурі від 0 до 8°С.
Умови відпуску
Препарат призначений для використання в лікувально-профілактичних закладах.
Термін придатності
2 роки. Препарат із терміном придатності, що закінчився, застосуванню не підлягає.
Пакування
В ампулах по 0,5 мг (10 доз) або 1 мг (20 доз) в комплекті з розчинником – 09% розчину натрію хлориду по 1 або 2 мл в ампулі.
В одній пачці міститься 5 ампул вакцини БЦЖ і 5 ампул 0,9% розчину хлориду натрію (5 комплектів).
Виробник
НДІЕМ ім. М.Ф. Гамалеї РАМН (філія «Медгамал» НДІЕМ ім. М.Ф. Гамалеї РАМП). Росія, 123098, Москва, вул. Гамалеї, 18, тел. 8 (499) 193-30-50, 8 (499) 193-44-59, факс 8 (499) 190-66-71.
У випадку підозри на побічну дію після застосування МІБП (медичного імунобіологічного препарату) необхідно направити термінове повідомлення до:
Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров ‘я (01021 м. Київ, вул. М.Грушевського, 7 тел. (044) 253-61-94);
Представнику виробника ТОВ “ІмБіоІмпекс”, Україна, м, Київ, пр. Возз’єднання 7а. оф.223 , тел. (044) 501-13- 61
Источник